Наша школа

Шановні колеги, учні, батьки!

Вітаю Вас на,блозі вчителя географії!
Мені дуже приємно, що Ви завітали на мій
блог. Буду рада, якщо знайдете для себе корисну інформацію та зможете застосувати її під час підготовки до уроків, у позакласній та методичній роботі.

Навіщо я йду на урок географії?

Я люблю науку, яку викладаю, люблю природу, свою Батьківщину.

Я іду на урок географії для того, щоб подарувати учням свою любов до географії, де на кожному уроці можна вирушати у подорож, вирішувати локальні, регіональні та глобальні питання світу, знаходити та радіти результатам пошуку. Вивчення предмету "географія" не закінчується ніколи. Воно триває, поки існує цей світ і людина у ньому.

Географія - це моє життя. Життя, яке я безмежно люблю»!

Бажаю Вам творчих успіхів!

Вчитель НУШ





"СУЧАСНИЙ ПЕДАГОГ — ЦЕ ТОЙ, ХТО РОЗКРИВАЄ ПОТЕНЦІАЛ УЧНІВ, А НЕ ПРИМУШУЄ ЇХ ВЧИТИ УРОКИ" — МИКОЛА СКИБА


     Сучасний педагог — це вже не гуру-транслятор нових знань. Це фактично наставник, який вміє організувати процес пізнання учнів. Не просто процес навчання чогось, а саме процес пізнання, який включає висування гіпотез. Учень повинен вчитися ставити запитання і проявляти свій інтерес та допитливість.
Відповідно, школа має працювати з допитливістю, як якоюсь частиною людської природи. З одного боку, вчитель допомагає розвинути допитливість, з іншого — спрямувати її для вирішення суттєвих проблем, які мають високу ціну у суспільстві та у світі.
Важливо допомогти дитині поставити правильні специфічні запитання, вибрати правильні інструменти для дослідження, пошуку інформації, допомогти їй навчитися відсіювати отримувану інформацію, відділяти випадкове від закономірного, фальшиве від справжнього.
У кожного з учасників цього процесу мають бути розвинуті й так звані "м’які навички". Це критичне мислення, креативність, вміння працювати у команді, розв’язувати проблеми, ефективно комунікувати, ставити цілі й досягати їх.
Для цього сучасна школа повинна використовувати в освітньому процесі активні методи пізнання. Активне навчання передбачає вихід за межі класу і за межі навчальної програми, привласнення результатів знань. У цьому випадку учень фактично відчуває, що працює на себе і отримує знання під свій запит. А умовний клас чи певне середовище є тим місцем, де він може їх перевірити, знайти спільників, гідну експертизу, тому йому туди цікаво приходити.
Звичайно, школа майбутнього – інституція, яка працює без примусу. Має й іншу парадигму оцінювання, де оцінка – це не покарання або чинний інструмент тримання в покорі, а просто адекватний зворотній зв'язок.




Немає коментарів:

Дописати коментар